![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
nikolai_karpitskyГригорія Сковороду часто називають мандрівним філософом. Але що це означає – бути мандрівним філософом? Це одне з питань, який ми збираємося обговорити на науково-просвітницькому круглому столі, присвяченому Григорію Сковороді.
Філософія існує у двох формах – в академічній, як теоретична система, і в практичній - як досвід життя. Григорій Сковорода не був академічним філософом, і його філософія втілилася в його способі життя і тих творах, в яких він веде діалог зі своїми сучасниками.
Для Сократа філософія теж була способом життя, однак він не був мандрівним, як не був мандрівним ніхто з античних філософів, бо античний грек не мислив себе окремо від рідного поліса. А ось в Індії були мандрівні проповідники, з'явилися вони й в Європі з поширенням християнства. Релігія відкрила всередині людини незалежну від зовнішнього світу реальність. Усвідомлюючи її всередині себе, мандрівний проповідник стає вільним від суспільства, а ось академічний філософ – це ще питання. Щоб зрозуміти свою свободу, йому потрібно втілити теоретичну систему в спосіб життя. Але і цього мало. Потрібно ще усвідомлювати себе вільним від суспільства. У моєму розумінні мандрівний філософ зовсім не той, хто багато подорожує, а той, який може в будь-який момент від усього відмовитися заради розуміння істини – від соціального стану, від стабільного життя, від визнання і поваги з боку навколишніх людей, від своєї соціальної ролі. Завдяки цьому він завжди відчуває внутрішню свободу.
Філософія існує у двох формах – в академічній, як теоретична система, і в практичній - як досвід життя. Григорій Сковорода не був академічним філософом, і його філософія втілилася в його способі життя і тих творах, в яких він веде діалог зі своїми сучасниками.
Для Сократа філософія теж була способом життя, однак він не був мандрівним, як не був мандрівним ніхто з античних філософів, бо античний грек не мислив себе окремо від рідного поліса. А ось в Індії були мандрівні проповідники, з'явилися вони й в Європі з поширенням християнства. Релігія відкрила всередині людини незалежну від зовнішнього світу реальність. Усвідомлюючи її всередині себе, мандрівний проповідник стає вільним від суспільства, а ось академічний філософ – це ще питання. Щоб зрозуміти свою свободу, йому потрібно втілити теоретичну систему в спосіб життя. Але і цього мало. Потрібно ще усвідомлювати себе вільним від суспільства. У моєму розумінні мандрівний філософ зовсім не той, хто багато подорожує, а той, який може в будь-який момент від усього відмовитися заради розуміння істини – від соціального стану, від стабільного життя, від визнання і поваги з боку навколишніх людей, від своєї соціальної ролі. Завдяки цьому він завжди відчуває внутрішню свободу.
