Ностальгия повсюду быть дома

Круглий стіл «Григорій Сковорода в житті сучасної людини» в Луганському національному агарному університеті

12 квітня – сумна дата для Слов'янська. У цей день сім років тому місто було захоплене, що стало початком гарячої фази війни. Однак, саме в цей день в Слов'янську вирішили згадати про вічне, і про ту людину, яка вплинула на формування української культури. У рамках підготовки до відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди 12 квітня 2021 року в Луганському національному агарному університеті відбувся круглий стіл «Григорій Сковорода в житті сучасної людини» за участю Товариства українських філософів і релігієзнавців. Студенти й викладачі ЛНАУ спільно з вченими з Києва, Харкова, Рівного та Луцька обговорювали яке значення для них і для їх життя має творчість Григорія Сковороди й що вона може дати сучасній людині.

Круглий стіл відкрив старший викладач ЛНАУ Миколай Карпіцький з доповіддю «Як можливо зрозуміти Григорія Сковороду?» Він звернув увагу на те, що сучасне розуміння Г. Сковороди суперечливе, і розв'язання цих суперечностей дозволить виявити у відомого українського філософа нові філософські ідеї, які раніше були непоміченими. Магістр релігієзнавства, голова Товариства Українських філософів і релігієзнавців Ігор Дмитрук у своїй доповіді «Чи був Сковорода філософом?» підтвердив, що Г. Сковорода дуже недооцінений як оригінальний мислитель. Магістр філософії Тарас Клок з Луцька в доповіді «Еклектизм Григорія Сковороди» показав творчість Г. Сковороди як ідейно-символічний синтез культурного досвіду, магістр філософії з Києва Ярослав Петік пояснив, як поєднуються біблійні сюжети з платонівською діалектикою у творчості Г. Сковороди, аспірант Інституту філософії НАН України Андрій Кулик розкрив метафізику серця українського філософа, а релігієзнавець Богдан Стрикалюк прояснив універсальну основу містичного досвіду Г. Сковороди. Дуже цікаву пропозицію подорожі за пам'ятними місцями життя Г. Сковороди запропонував незалежний дослідник зі Слов'янська, кандидат філософських наук Костянтин Бондурівський. Кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник Інституту сходознавства НАН України Юлія Філь у доповіді «Актуальність філософії Григорія Сковороди для сучасного українця» показала, що праці Г. Сковороди мають не тільки теоретичне значення, яке можуть оцінити фахівці, але перш за все духовно-практичне значення для звичайних людей, бо допомагають розв'язувати проблеми душі.

Під час обговорення, в якому активну участь брали студенти й викладачі ЛНАУ, виникла дискусія про співвідношення національного й універсального у творчості Г. Сковороди. Підбиваючи підсумки круглого столу, Миколай Карпіцький дійшов висновку, що філософія Г. Сковороди має кілька рівнів: містичний рівень, на якому відкривається духовний досвід культури, і теоретичний рівень, на якому цей досвід критично переосмислюється; універсальний рівень, на якому синтезуються значущі для різних культур ідеї, й індивідуальний рівень, на якому Г. Сковорода приходить до нових для історії філософії ідей; практичний рівень, пов'язаний з розв'язанням проблем душі повсякденної людини, і соціально-культурний рівень, на якому ідеї Г. Сковороди зіграли ключову роль у формуванні української культури.

З відеозаписом круглого столу можна ознайомитися тут:

Звертаючись до історії філософської й богословської думки, Д. Чижевський, вибудовує довгі асоціативні ряди так, щоб створити максимально широкий простір інтерпретацій думок Григорія Сковороди. У цьому просторі можна наповнювати різними смислами висловлювання Сковороди, завдяки чому відкривається можливість по-різному творчо переробляти його думки в філософські концепції. Однак у Д. Чижевського немає строго текстологічного дослідження Сковороди, при цьому сама книга тому така велика, що виклад матеріалу пухке: дуже багато різних невпорядкованих асоціативних ланцюжків з історії думки, які наводяться для прояснення контексту розуміння ідей Г. Сковороди. З цієї причини виклад виглядає, з одного боку, сирим, а з іншого – творчим. Завдання Д. Чижевського полягала в тому, щоб розширити можливості філософської інтерпретації Г. Сковороди. Спосіб викладу Д. Чижевського більше схожий на мозковий штурм, ніж на систематичне дослідження, однак завдяки цьому автор розширює поле можливих інтерпретацій та нових смислових узагальнень, що дає читачеві поштовх, щоб потім самому рухатися далі. Однак щоб читання книги Д. Чижевського було ефективним, по-перше, потрібно вже бути досить ерудованим, щоб розуміти сенс всіх асоціацій, а по-друге, потрібно читати швидко, бо немає сенсу вчитуватися в кожен елемент асоціативного ланцюжка, бо автор все одно не розкриває його окремо.

Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди. Харків, 2004. 272 с.
або
Дмитро Чижевський Філософія Г. С. Сковороди. Варшава, 1934